Oskord

повір у це, не торкнеться тебе лихо.
Той хто слухає накази Бога,
Буде вірною його дорога.

Ковчег, спасіння!

І відкрились джерела безодні,
Розчинились розтвори небес.
Гори покрива вода високі,
І у зливі світ гріховний щез.

Всяке тіло вимерло в потопі,
Врятувався тільки Ноєв рід.
Він не присвятив життя марноті,
Тож Господь не знищив його слід.



3. Weapon of Hope

Зійшлись два табори в долині битись поміж гір,
І вийшов Голіят, міцний, високий богатир.
І став, і кликнув так він до Ізрайлевих полків:
«Як хто здола мене то станемо вам за рабів!»

Божа сила не в зброї,
Божа міць не в мечі.
Прагни Господа волі,
Переможеш в війні!

Сильний в соромі згине,
Бог слабкого обрав.
Грізне військо вороже,
В нашу руку віддав.

І був собі юнак, пастух, ім’я йому Давид,
Отару захищав як нападав лев чи ведмідь.
«Із Голіятом я зустрінусь в битві сам на сам!»
І цар сказав: «Іди, Господь з Тобою буде там»

Із пращею пішов юнак на велетня у бій,
Як вдарив у чоло, то воїн випустив дух свій.
І голову мечем він мертвому бійцю відтяв.
Так Бог всіх ворогів у руки праведні віддав.



4. The Waters of Meribah

Йде пустелею Божий народ,
В обіцяну землю прямує.
Та нарікання у серці його
Хто людям спрагу вгамує?

На обличчя Мойсей упав
І Господній голос в славі пролунав:
«Скажеш скелі – потече вода
І вгамує спрагу змучена душа.

Води Меріви хай нагадають
Тим хто надію на Бога складають.
Воду живу Він дарує тому,
Хто довіряє всім серцем Йому.

Хай нагадають води Меріви
Слову своєму Бог завжди вірний.
Сором і суд тим, хто не довіряють
Божого гніву прояву пізнають.

І запитав ся народу пророк
Звідки їм вивести воду.
Вдарив – роздалася скеля – і от –
Води потоками сходять.

Та не ввійде Мойсей у край
Що Господь народу обіцяв.
Побоявся змов і нарікань
Не повірив в те, що Бог казав.



5. The Serpent of Brass

Підупала душа людей у дорозі
Бо без хліба і води більш терпіть не в змозі.
Промовляв той народ проти Моісея:
Нащо вивів ти нас гинуть у пустелі.

І послав Господь
Зміїв на народ.
І невір’я стало пасткою для них.
Від отрути змій
Гинув рід людський.
В покарання за їх неспокутий гріх.

В час нужденний, смертну пору,
Підведи свій погляд вгору.
Може Бог тебе спасти,
Від смерті зберегти.

Віра твоя смерть здолає,
Коли виходу немає.
Свої очі підійми,
Прощення попроси.

І прийшов той народ мовити до Бога,
Зрозумів що згрішив важко проти Нього.
Помолись Моісей, щоб Бог допоміг нам,
Забрав зміїв, простив всім нашим провинам.

І Господь велів,
Щоб Мойсей зробив.
Змія мідяного, встановив його.

Щоб той позирнув,
Вжалений хто був.
І не втратить від отрути він життя свого.



6. Temptation of the Righteous One

Дня одного спокуситель до Господа
Мовив що землю усю перейшов.
Бачив Іова, що Господа любить,
Йому подібного більш не знайшов.

Чи не дарма Твоє Ім’я він славить?
Чи не оточують блага його?
Тож нехай біль і страждання спіткають
Чи не зречеться він шляху Твого?

Бог над всім
Світом цим!
В Його руках все, що маємо ми.

Озирнись
І вклонись
Перед Царем всього неба й землі!

Смерть завітала в безхмарну годину,
Зрадили друзі, зневажили скрізь.
Втратив він тих, кого серце любило,
У морі скорботи не стримати сліз.

Морок і сум огорнув серце Йова,
Тісно йому коли втратив усе.
Плаче й питає до Батька Святого, -
«Чом Ти ховаєш обличчя Своє?»

«Слухай же ти, а Я буду казати,
Спитаю тебе - ти ж Мені поясни.
Чи в змозі розум людини пізнати
Як Я цей світ і людину створив?»

«Що ж маю я Тобі відповісти?
Руку свою покладу на уста.
Правда Твоя нездоланна і чиста
Ти ладен взяти усе що нам дав!»